Однією з умов якісного інклюзивного навчання у школах є наявність підготовлених педагогів та асистентів вчителів. Інклюзивно-ресурсні центри користуються довірою батьків дітей з особливими освітніми потребами, втім потребують методичної підтримки та посилення співпраці зі школами, а чітка гармонізована співпраця між сторонами: ІРЦ – батьки – школа є чи не найважливішим чинником, який зможе суттєво посилити якість інклюзивного навчання у школах України.
Такими є результати дослідження потреб
стейкхолдерів у забезпеченості якості освіти в аспекті впровадження
інклюзивного навчання, проведеного на замовлення
Державної служби якості освіти України в межах
ініціативи «Система забезпечення якості освіти», яка впроваджується в рамках
проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). Метою дослідження стало
вивчення наявних практик впровадження інклюзивного навчання у закладах освіти
та визначення, в яких
аспектах потрібні зміни для підвищення якості інклюзивного навчання.
Дослідження виявило низку проблем на рівні
організації інклюзивного навчання, кваліфікації вчителів, методичного
забезпечення освітнього процесу, розвитку інфраструктури та забезпечення
фінансування, взаємодії з інклюзивно-ресурсними
центрами. Зокрема, не всі директори шкіл, в яких впроваджується інклюзивне
навчання, обізнані про суми субвенції, які виділяються на кожного учня з особливими освітніми потребами, про способи ефективного використання
цих коштів відповідно до потреб учнів. Водночас матеріально-технічна база школи
– це те, без чого якісне інклюзивне навчання для дітей з особливими освітніми потребами неможливе. Це підтверджують і випускники
шкіл з особливими освітніми потребами. Найбільшою
проблемою для них залишалось облаштування приміщень. На їхню думку, потреби
таких дітей у школах не визначалися (фактично, про них не питали), також ці
проблеми існують і зараз в університетах, де вони навчаються.
Інклюзивно-ресурсні
центри, які, на думку батьків, що зверталися до них, є кращою альтернативою
колишнім Психолого-медико-педагогічним
консультаціям і
користуються довірою, на даному етапі також потребують методичної підтримки,
зокрема, в умовах існуючого в окремих містах (переважно, обласних центрах)
навантаження.
За результатами дослідження сформовано
рекомендації щодо необхідних змін для підвищення якості інклюзивного навчання. Такими, зокрема, є
обов’язкова підготовка майбутніх педагогів та підвищення кваліфікації вчителів,
що вже працюють у школах, запровадження супервізії для тренерів, педагогів,
директорів шкіл, інклюзивно-ресурсні
центри, а також механізму
часткової оплати педагогам за отримання другої вищої освіти. Крім того, вдосконалення
потребує механізм фінансового забезпечення відповідно до потреб дитини з особливими освітніми потребами. Під час дослідження виявлено
також потребу у розробленні критеріїв оцінювання та
інструментарію для моніторингу якості надання послуг в інклюзивно-ресурсних
центрах, проведення
систематичних моніторингів щодо задоволеності батьками якістю, доступністю
освіти для дітей з особливими освітніми потребами та врегулювання
питання видачі документів про здобуття базової середньої
освіти для учнів з особливими освітніми потребами.
Дослідження якості інклюзивного навчання
для дітей з особливими освітніми потребами https://cutt.ly/TcBE6WE
Довідково:
Дослідження проведено у грудні 2020 – січні 2021 року
якісними методами – за допомогою глибинних інтерв’ю з ключовими респондентами та фокус-групових дискусій на
онлайн платформі ЗУМ і телефоном. Участь у дослідженні взяли
батьки дітей з особливими освітніми потребами,
випускники шкіл з особливими освітніми потребами,
керівники/заступники керівників закладів загальної середньої освіти, в
яких організовано інклюзивне навчання для дітей з особливими освітніми потребами, вчителі та асистенти вчителів
інклюзивних класів.
Немає коментарів:
Дописати коментар